Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у селі Моринцях на Черкащині в сім'ї кріпаків. З чотирнадцяти років був козачком у пана Енгельгардта. Жив із ним у Вільно, потім у Петербурзі. Учився малярству в Ширяєва. У 1838 р. викуплений із кріпацтва, завдячуючи Сошенку, Брюллову, Григоровичу, Жуковському, Венеціанову, Вієльгорському, Гребінці. Став учнем Брюллова в Академії мистецтв. У 1840 р. вийшов "Кобзар". У 1843 і 1845 рр. Шевченко побував в Україні. Після закінчення Академії зарахований вільним художником у Київський університет святого Володимира. За участь в Кирило-Мефодіївському братстві був заарештований і відправлений у солдати. Повернувся з заслання у 1857 р., жив у Петербурзі. У 1860р. вийшов другий "Кобзар".
Помер 10 березня 1861р. у Петербурзі, був похований на Волковому кладовищі. 22 травня 1861 р. перепохований в Україні на Чернечій горі в Каневі.
У творчості Тараса Шевченка завжди наявні три стихії життя: минуле, сучасне і майбутнє. Коли поет писав про історичне минуле народу, він думав про те життя, яке бачив довкола себе, думав, як сприяти тому, щоб людина стала вільною, щоб жила любов'ю до ближніх і до рідного краю. У цьому криється, на думку поета, запорука щасливого майбутнього. Коли ж поет звертався до нащадків, у прийдешнє,- він закликав не забувати минулого, в якому - й історичні уроки, і зразки і опора для майбутнього.
Користувачі всіх вікових груп дізналися багато чого про Тараса Шевченка і його час. Про те, як і чому залишився він у пам'яті людській. Про поезію Великого кобзаря- провісника братерства людського, рідного нам у печалях і радощах.
... Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і "книжковим" ученим. Доля переслідувала його в житті, скільки лише могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, ані його любов до людей - у ненависть і погорду, а віру в бога - у зневіру. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Та найкращий і найцінніший скарб дала йому доля лише по смерті - невмирищу славу і всерозкітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджують його твори. Отакий був і є для нас українців, Тарас Шевченко.
Улюбленими темами для читачів шевченківських читань стали: "Калинова хатинка Тараса Шевченка", "Малий Тарас чумакує", "Солов'їна сторона","З тарасової криниці", "Слово Великого Кобзаря".
Сьогодні хочеться подякувати вчителям- філологам Середнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за те ,що прищеплюють дітям любов до творчості Великого Кобзаря.
Тарас Шевченко - поет геніальний, а життя й творчість його - явище унікальне у всій доступній для огляду історії людського духу.
Немає коментарів:
Дописати коментар