Бесіда біля книжкової виставки сімейна академія читання

Інтернет для самостійного пошуку інформації.Знайомство з сайтами.

З 18 січня в бібліотеці - філіалі смт. Середнє проходять Шевченківські читання

Поетична творчість Т. Шевченка є славою і шаною української поезії . Вона збагатила українську літературу не лише новими жанрами і темами, а й образами і почуттями - тому твори поета ще за його життя здобули визнання народу.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у селі Моринцях на Черкащині в сім'ї кріпаків. З чотирнадцяти років був козачком у пана Енгельгардта. Жив із ним у Вільно, потім у Петербурзі. Учився малярству в Ширяєва. У 1838 р. викуплений із кріпацтва, завдячуючи Сошенку, Брюллову, Григоровичу, Жуковському, Венеціанову, Вієльгорському, Гребінці. Став учнем Брюллова в Академії мистецтв. У 1840 р. вийшов "Кобзар". У 1843 і 1845 рр. Шевченко побував в Україні. Після закінчення Академії зарахований вільним художником у Київський університет святого Володимира. За участь в Кирило-Мефодіївському братстві був заарештований і відправлений у солдати. Повернувся з заслання у 1857 р., жив у Петербурзі. У 1860р. вийшов другий "Кобзар".
Помер 10 березня 1861р. у Петербурзі, був похований на Волковому кладовищі. 22 травня 1861 р. перепохований в Україні на Чернечій горі в Каневі.
У творчості Тараса Шевченка завжди наявні три стихії життя: минуле, сучасне і майбутнє. Коли поет писав про історичне минуле народу, він думав про те життя, яке бачив довкола себе, думав, як сприяти тому, щоб людина стала вільною, щоб жила любов'ю до ближніх і до рідного краю. У цьому криється, на думку поета, запорука щасливого майбутнього. Коли ж поет звертався до нащадків, у прийдешнє,- він закликав не забувати минулого, в якому - й історичні уроки, і зразки і опора для майбутнього.
Користувачі всіх вікових груп дізналися багато чого про Тараса Шевченка і його час. Про те, як і чому залишився він у пам'яті людській. Про поезію Великого кобзаря- провісника братерства людського, рідного нам у печалях і радощах.
... Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світлі і вільні шляхи  професорам і "книжковим" ученим. Доля переслідувала його в житті, скільки лише могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, ані його любов до людей - у ненависть і погорду, а віру в бога - у  зневіру. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Та найкращий і найцінніший скарб дала йому доля лише по смерті - невмирищу славу і всерозкітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджують його твори.  Отакий був і є для нас українців, Тарас Шевченко.
    Улюбленими темами для читачів шевченківських читань стали: "Калинова хатинка Тараса Шевченка", "Малий Тарас чумакує", "Солов'їна сторона","З тарасової криниці", "Слово Великого Кобзаря".
Сьогодні хочеться подякувати вчителям- філологам Середнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, за те ,що  прищеплюють дітям любов до творчості Великого Кобзаря.
Тарас Шевченко - поет геніальний, а життя й творчість його - явище унікальне у всій доступній для огляду історії людського духу.

Святий Миколай!!

                                          
       Є в народу коджного чудові традиції:щедрівки,колядки,вечорниці. Ось настав чудовий день,повний усмішок,пісень,повний радощів для друзів,що зібрав їх в дружнім крузі.Показати хочем нині,як на нашій Україні ми святкуєм Миколая.
       18.12. 2013 року в бібліотеці-філалі смт.Середнє відбулося дитяче свято присвячене Святому Миколаю.
       У святі прийняли участь учні перших класів із своєю улюбленою вчителькою Коцак О.І.
       Мета бібліотеки ознайомити школярів з культурною спадщиною рідного краю:традиціями,звичаями,обрядами.Формувати пізнавальний інтерес учнів.Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей,бажанню примножувати родинні традиції.Виховувати любов до народної творчості,прагнення вивчати й зберігати народні скарби,національні традиції,звичаї,обряди.
       На святі діти дізналися, що батьки Миколая померли дуже рано,залишивши йому чималу спадщину.Миколай виховувався у добрі,щирості, та ін. чеснотах.От і вирішив він, що небуде насолоджуватися своїм багатством,а роздасть його бідним,А найперше - їхнім дітям.Це була надзвичайно добра і чуйна людина.
       Життя Святого Миколая вчить усіх нас бути добрими і щедрими,милосердними і працьовитими.
Касинець Аліна,Гасинець Руслана,Бурин Богдана,Бобак Владислава,Буглина Вікторія,Попович Альбіна,Митник Юлія,Гузиниць Дарина,Міковський Іван,Пайда Володимир та ін....
        Обіцяли бути слухняними,добре вчитися,мати хорошу поведінку,допомогати батькам.
     З задоволенням діти приймали участь  у проведенні вікторини,дикламували вірші та пісні про Святого Миколая.
       Діти раділи подаруночкам які організувала Середнянська селищна рада для них.

1. 

Про що мовчать руїни у Середньому?

До руїн Середнянського замку Тамплієрів манить золотава осінь, запрошує нас на екскурсію у сиву давнину.
Середнє ХІІІ ст. Через кілька років після татарського нападу там оселилася група рицарів  - монахів ордену Тамплієрів. Вони збудували собі фортецю-монастир. Потім частина їх пребралася до Горян.Орден Тамплієрів був заснований у Єрусалимі в кінці ХІ ст. як товариство хоробрих і благочестивих рицарів. За покровительку була обрана Лагідна Матір Божа. Спочатку члени ордену охороняли місцевий храм (militia templi) та ще забезпечували відпочинок паломникам, доглядали за пілігримами, хворими у спеціальному притулку(hospital. Xenodochium). Звідси й пішли їх синонімні  найменування - тамплієри, госпітальєри.У 1118р. дев'ять тамплієрів реорганізували об'єднання хранителів храму рицасько - монастирський орден. Новобранці мали давати обітницю уноти і бідності. Остання дійсно не покидала їх близько десятиліття , та не більше.
У 1127 р "дев'тка виїхала  до Франції" і там прийняли новий статут. На передній  план були висунуті воєнні та політичні цілі. Орден швидко розбагатів і дуже розрісся чисельно. Його рицарі стали основною силою подальших Хрестових походів.

Вільний час і дозвілля

Вільний час - це час, не зайнятий роботою і якоюсьіншою справою. Складовою вільного часу є дозвілля - час, що витрачається на необхідну громадську, творчу та іншу діяльність; це також аматорські заняття й праця, споживання духовних благ, заняття спортом, фізичною культурою, іграми, зустрічі з рідними, друзями тощо. До сфери дозвілля не можна віднести асоціальну поведінку індивіда, яка не співпадає із загальноприйнятними соціальними нормами життя. Асоціальна поведінка є частиною вільного часу, яка проводиться непродуктивно та безрезультативно для особистісного розвитку.
Дозвілля пов'язують з вільним часом, який людина використовує на власний роздум: "дозвілля - вільний від п раці час, час відпочинку". Робочим часом учня є навчання. Вся його позанавчяльна діяльність є вільним часом. Для учня - це час канікул , вихідні дні, вільні вечори, коли виконані домашні завдання, тощо. Таким чином, дозвілля є складовою позанавчальної діяльності учнів, тобто - вільного часу.
Дозвілля - це час, призначений для сапопізнання та самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення особистості. Дозвілля - діяльність індивіда у вільний час, обрана за власними інтересами і нахилами, в якій він може виявити себе як особистість.
Часто вільний час ототожнюють з дозвіллям. У повсякденному таке ототожнення можливе. Однак ці поняття якісно різняться. Вільний час може бути: 1) часом для спікування, розваг, активного і пасивного відпочинку; 2) Часом для більш піднесеної діяльності - для розвитку та вдосконалення здібностей особистості. Вітчизняні дослідники вільного часу відносять до дозвілля "сукупність вільної діяльності, у процесі якої здійснюється розвиток членів суспільства шляхом задоволення безпосередніх духовних і фізичних потреб в основному відновлювального характеру ".
Від багатьох чинників залежить те, якою діяльністю буде зайнятий молодший учень, учень-підліток чи старшокласник у вільний час.Якщо ця діяльність спрямована на задоволення його базових потреб, на формуванню ціннісних орієнтацій, сприяє духовному, фізичному, соціальному і психічному зростанню, то така діяльність є соціально значимою. Саме соціально значиму діяльність учнів у вільнй час можна визначати як дозвіллєву. Етимологія слова "дозвілля " пов'язана із словом дозвіл. Тому дозвіллєва діяльність є такою діяльності особистості у вільний час, яка суспільно дозволена, тобто не суперечить загальноприйнятим соціальним нормам і сприяє всебічному розвитку особистості, її самоосвіті та самовихованню. Отже, поняття "дозвілля" не можна ототожнювати з "вільним часом". Вільний час може проводитися у формі дозвілля, але повністю до нього не зводиться.
З метою забезпечення раціонального дозвілля необхідно створити такі умови, за яких розмаїття все більше б широкому діапазону потреб особистості.      
Саме у дозвіллєвій сфері відбувається залучення до  життєвих цінностей, звеличуються універсальні потреби і здібності, здійснюється багатогранна соціально значима життєдіяльність, вільне виявлення здібностей людини. Пріоритетним у дозвіллєвій діяльності має стати участь людини у створенні культурно - освітніх цінностей, а не просто їх споживання.
Захід "Вільний час і дозвілля" - за допомогою мережі Інтернет бібліотека - філіал смт. Середнє  має змогу популяризувати та надати нові послуги, з допомогою програми "Бібліоміст" пропонує своїм користувачам навчання основам роботи на компютері і в мережі Інтернет, а також безкоштовне користування ресурсами Всесвітньої мережі. Для користувачів стали доступними фонди найбільших бібліотек України і світу.
Є можливість безкоштовно спілкуватися з рідними і знайомими, які перебувають далеко від дому.
Результати такої діяльності та занять радують збільшенням активних користувачів у бібліотеці, популярність бібліотеки серед громади, активне спілкування за допомогою різних можливостей Інтернету.
Активними користувачами стали: Теслович Наталія, Куруца Мирослав, Касинець Марина, Сабовчик Вікторія, Лукачина Дмитро, Сабовчик Олександр, Левкулич Яна, Смірнова Рената, Сабовчик Ольга, Просолін В'ячеслав та інші.